РИНИТ®Ranitidine

Таблетки, вкриті оболонкою

Склад лікарського засобу:

Діючі речовини: ранітидин;

1 таблетка містить ранітидину гідрохлориду, що еквівалентно ранітидину 150 мг;

допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, натрію кроскармелоза, магнію стеарат, компонент для покриття - Opadry II 85G53691 оранжевий (FD&C Blue № 2 Aluminium Lake (AL5096), FD&C Yellow № 6 Aluminium Lake (AM5197), FD&C Yellow № 6 Aluminium Lake (3862), лецитин, поліетиленгліколь, полівініловий спирт, понсо 4R, Aluminium Lake, тальк, титану діоксид).

Лікарська форма. Таблетки, вкриті оболонкою.

Фармакотерапевтична група. Противиразкові засоби.

Фармакологічні властивості.

Риніт є антагоністом Н₂-гістамінових рецепторів. Ранітидин пригнічує базальну та стимульовану секрецію соляної кислоти та активність пепсину. Зменшує об'єм шлункового соку, зумовленого подразненням барорецепторів (розтягнення шлунка), харчовим навантаженням, дією гормонів та біогенних стимуляторів (гастрин, гістамін, пенгастрин, кофеїн). Тривалість дії препарату після одноразового застосування приблизно 12 годин.

Ранітидин швидко всмоктується під час прийому всередину, незалежно від прийому їжі. Концентрація Риниту® в плазмі пропорційна вжитій дозі. Виведення препарату здійснюється переважно нирками.

Показання.

Пептична виразка шлунку і дванадцятипалої кишки в разі відсутності H. Pylori або при неможливості ерадикації H. Pylori як профілактичне лікування; ГЕРХ (гастро - езофагеальна рефлексна хвороба); Синдром Золлінгера – Еллісона; хронічний гастрит з підвищеною кислотоутворюючою функцією шлунку в стадії загострення; невиразкова диспепсія.

Протипоказання.

Ринит® протипоказаний пацієнтам з підвищеною чутливістю (алергією) до компонентів препарату і при наявності злоякісних захворювань шлунка.

Тяжкі захворювання нирок і печінки, цироз печінки з портосистемною енцефалопатією в анамнезі, періоди вагітності і годування груддю, дитячий вік (до 14 років).

Застереження при застосуванні.

Перед початком лікування порадьтеся з лікарем!

До початку лікування необхідно виключити можливість наявності злоякісних новоутворень шлунка, оскільки лікування ранітидином може маскувати симптоми розвитку пухлини у шлунку.

Ранітидин виділяється нирками, тому рівень препарату у плазмі збільшується у пацієнтів із тяжким ураженням нирок. Доза препарату для таких хворих має бути відповідно знижена.

У разі швидкої відміни препарату можливий розвиток синдрому рикошету. У випадку необхідності відміни препарату слід робити це поступово. Не слід застосовувати препарат хворим на гостру порфірію.

Вагітність та період годування груддю.

Ранітидин проходить через плаценту і потрапляє в грудне молоко жінки. Подібно до інших ліків він може застосовуватися в період вагітності тільки у разі крайньої необхідності. Годування дітей груддю при застосуванні препарату треба припинити.

Питання щодо призначення препарату у періоди вагітності та годування груддю вирішує тільки лікар !

Взаємодія з лікарськими засобами.

При застосуванні стандартних рекомендованих доз ранітидину препарат не впливає на цитохром Р450 – пов’язану функціональну окислювальну систему в печінці. Відповідно, ранітидин у загально прийнятих терапевтичних дозах не підсилює дію ліків, які інактивуються цим ферментом, це стосується діазепаму, лідокаїну, фенітоїну, пропранололу, теофіліну та варварину.

При одночасному застосуванні з антацидами перерва між прийманням антацидів і Риниту® повинна бути не менше 1 - 2 годин.

При одночасному застосуванні великих доз сукральфату (2 г) та ранітидину абсорбація останнього може знизитись. Ефект непомітний якщо сукрафальт приймати після 2 годинного інтервалу.

Пацієнти, які приймають нестероїдні протизапальні засоби одночасно з ранітидином, мають бути під постійним лікарським наглядом, особливо люди літнього віку та пацієнти з пептичною виразкою в анамнезі.

Спосіб застосування та дози.

Дорослі.

Пептична виразка шлунку в разі відсутності H. Pylori або як профілактичне лікування при неможливості ерадикації H. Pylori - по 150 мг 2 рази на добу або 300 мг 1 раз на добу 4 - 8 тижнів.

Пептична виразка дванадцятипалої кишки в разі відсутності H. Pylori або як профілактичне лікування при неможливості ерадикації H. Pylori - по 150 мг 2 рази на добу або 300 мг 1 раз на добу 4 - 6 тижнів.

Гастро-езофагеальна рефлексна хвороба (ГЕРХ) - 150 мг 4 рази на день 4 - 8 тижнів. Підтримуюча терапія при ГЕРХ – по 150 мг 1 раз на добу до 12 місяців.

Синдром Золлінгера Еллісона – початкова доза становить 150 мг 4 рази на день, але у разі необхідності доза може бути збільшена. Підбір дози – індивідуальний.

Для пацієнтів із невиразковою диспепсією рекомендовано курс по 150 мг 2 рази на добу

2 - 4 тижні, або 300 м 1 раз на добу.

Хронічний гастрит з підвищеною кислотоутворюючою функцією шлунка в стадії загострення – по 150 мг 2 рази на добу 2 - 4 тижні, або 300 мг 1 раз на добу.

Ниркова недостатність

У пацієнтів з тяжким ураженням нирок (кліренс креатиніна менше 50 мл/хв) можлива кумуляція ранітидину. Для таких пацієнтів рекомендована доза - 150 мг 1 раз на день. Пацієнтам що проходять постійний амбулаторний перитонеальний діаліз або постійний гемодіаліз, ранітидін (150 мг) слід застосовувати відразу ж після діалізу.

Немає даних щодо небезпечних для життя наслідків передозування.

У разі передозування необхідно негайно звернутися до лікаря.

Побічні ефекти.

У незначної частини пацієнтів спостерігались головний біль та запаморочення, сонливість, тривожність, збудження. Існують повідомлення про поодинокі випадки виникнення галюцинацій, насамперед у тяжкохворих та пацієнтів літнього віку. Було декілька повідомлень про зворотнє затуманення зору.

Можуть спостерігатися сухість у роті, запор або діарея, нудота, блювання, біль в животі. Можливі зворотні зміни лабораторних показників в аналізах функції печінки. Є окремі повідомлення про гепатити (з жовтяницею або без), як правило, зворотні.

Повідомлялося про можливість гострого панкреатиту.

Зміни в крові, як правило, зворотні (лейкопенія, тромбоцитопенія, гранулоцитопенія, апластична анемія) мали місце у деяких пацієнтів. Повідомлялось про окремі випадки агранулоцитозу або панцитопенії, інколи з кістково-мозковою гіпоплазією або аплазією.

Як і у випадку з іншими антагоністами Н₂ рецепторів, і при використанні ранітидину мають місце окремі повідомлення про можливість аритмій (брадикардії чи тахікардії, екстрасистолії), атріовентрикулярних блокад.

Мають місце повідомлення про біль у суглобах і м’язах.

Можуть спостерігатися підвищення кретінину крові, підвищення рівня пролактину, гінекомастія, аменорея, алопеція.

Рідко можливі алергічні реакції: кропив'янка, ангіоневротичний набряк, бронхоспазм, анафілактичний шок, біль у грудях, артеріальна гіпотензія.

У разі виникнення будь-яких незвичних реакцій обов’язково порадьтеся з лікарем щодо подальшого застосування препарату!

Термін придатності. 3 роки.

Не застосовувати препарат після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.

Умови зберігання. Зберігати в недоступному для дітей, сухому місці при температурі не вище 25°С.

Упаковка. По 10 таблеток у стрипі №10; 10 стрипів в картонній коробці (№10х10).

Правила відпуску. За рецептом.